ПОРЯД
"Діти з інвалідністю - це Ангели, які спустились з небес, з метою показати нам цінність Життя, з тієї сторони, яка для нас була закрита.
Вони - щирі, незважаючи на свій вік, прагнуть любові і ласки. Завжди Відкриті для світу, який нажаль такий закритий для них.
Коли Ви бачите таку дитину - не відвертайте свій погляд - просто усміхніться ! Повірте, Ваша усмішка - це як показник доброзичливого ставлення до них.
Коли Ви стикаєтесь з сім'єю, де виховується дитина з інвалідністю, Ви можете запитати, що подобається їх малюкові, але Благаю Вас не запитуйте, що з дитиною ! - Не всім людям легко відповідати на такі питання, повірте, якщо людина відчує довіру до Вас - вона сама розкаже про це...
Не варто давати поради, на кшталт - а в моєї сусідки теж подібна історія, і вони роблять те то...Повірте, за роки пошуку інформації, батьки самі можуть уже читати лекції, хоча, якщо вони попросять у Вас поради - Ви в праві відповісти на запитання.
Не осуджуйте такі сім'ї - їм і так не легко, якщо вони не побоялись Боротись за свою дитину і не здали її в інтернат - це вже Велика їх заслуга. В ситуації, коли практично усе лягає на плечі родин, де виховується дитина з інвалідністю, повірте, це величезне навантаження - психологічне, фізичне, фінансове...
Не бійтесь давати гратись своїм дітям з такими дітками - вони прагнуть оточення, яке повинне складатись не лише з сімейного кола...Так Ви виховуватимете у своїх дітях, такі потрібні риси, як Толерантність, любов до ближнього.
Якщо Ви перебуваєте у черзі і поряд з Вами знаходиться дитина з особливими потребами - Пропустіть їх першими, часто буває, що нікому залишити дітей на час, коли потрібно скупитись, чи виконати якісь дії, які пов'язані з очікуваннями у чергах, а сам процес чекання для них буває доволі тяжким...
Якщо Ви водій, а на пішоході повільно переходить дорогу дитина з інвалідністю - Не сигнальте ! - часто різкі та гучні звуки, можуть завдавати больові відчуття, а швидкість переходу від того не зміниться.
Якщо Ви бачите, що дитина з інвалідністю поводиться не так, як усі - голосно говорить, кричить, плаче,..тощо - вона така, яка Є і все - прийміть її такою ! Лишні погляди на неї чи на супроводжуючих її осіб, справлять лише гнітюче враження.
Не розказуйте сім'ям, які виховують дітей з особливими потребами, про хрести, які вони мають нести, про сімейні гріхи в н-ному поколінні, про погану карму - їм від того не легше ! Краще розкажіть, щось позитивне, що останнім часом сталось у Вашому житті.
Якщо Ви стали свідком того, як мати намагається дитину з інвалідністю на візку посадити у транспорт, чи не може самотужки виїхати на високий бардюр - будь ласка - Допоможіть їй !
Пам'ятайте - діти з інвалідністю - це в першу чергу - Діти ! Вони, такі як Усі, просто їм не пощастило народитись здоровими. Те, що вони вже змалечку перенесли - інколи, навіть доросла людина за все своє життя, не матиме стількох випробувань...Вони терплячі, витривалі і мужні ! Це вже Варте Поваги !
P. S. Написано від серця, мамою Helena Koval хлопчика, який обов'язково одного дня Почне Ходити Сам!"
Джерело: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=461592827661880...