Зарубіжна література
5 – 11 класи
Структура курсу відповідає основним ступеням середньої школи :
І (5–8 класи) – пропедевтичний блок;
ІІ (9–11 класи) – історико-літературний блок.
Пропедевтичний блок складається з двох частин. У 5–7 класах твори, що вивчаються, згруповані за жанрово – тематичним принципом. У 8 класі дається мініатюрна модель літературного процесу, що в доступній учням конкретного віку формі репрезентує найважливіші фази його розвитку. Це дає змогу на якісно новому рівні узагальнити вивчене у 5–7 класах та закласти фундамент під наступний етап – вивчення історико-літературного курсу.
Матеріал історико-літературного блоку розподілено таким чином: у 9 класі вивчають період від найдавніших пам'яток світової літератури до початку ХІХ ст.; у 10 класі – від другої половини ХІХ до межі ХІХ і ХХ ст.; в 11 класі – літературу ХХ ст. Такий розподіл зумовлений пізнавальними можливостями й читацькими інтересами учнів 9–11 класів: духовно-естетичний досвід людства останніх двох століть їм ближчий, ніж той, що міститься у пам'ятках літератури античності чи середньовіччя, відтак саме його доцільно у школі вивчати докладніше Ґрунтуючись на репрезентативному принципі, програми 9–11 класів представляють систематичний курс як послідовний ланцюг монографічних і оглядових тем.
Критерії оцінювання навчальних досягнень
учнів
із зарубіжної літератури
Рівні навчальних досягнень учнів | Бали | Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
І. Початковий | 1 | Учень може розрізняти об'єкт вивчення і відтворити деякі його елементи. |
2 | Учень фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення, виявляє здатність елементарно викласти думку. | |
3 | Учень відтворює менше половини навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання. | |
ІІ. Середній | 4 | Учень знає близько половини навчального матеріалу, здатний відтворити його відповідно до тексту підручника або пояснення вчителя, повторити за зразком певну операцію, дію. |
5 | Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило. | |
6 | Учень виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена. З допомогою вчителя здатний аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки. Вміє застосовувати знання при розв”язуванні задач за зразком. | |
ІІІ. Достатній | 7 | Учень правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, розуміє основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, частково контролює власні навчальні дії. |
8 | Знання учня є достатньо повними, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, вміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями. | |
9 | Учень вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, вміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. | |
ІV. Високий | 10 | Учень володіє глибокими і міцними знаннями, здатний використовувати їх у нестандартних ситуаціях. Самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, критично оцінює окремі нові факти, явища, ідеї. |
11 | Учень володіє узагальненими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях, уміє знаходити джерело інформації та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми. Визначає програму особистої пізнавальної діяльності; самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них. | |
12 | Учень має системні, дієві знання, виявляє неординарні творчі здібності у навчальній діяльності, вміє ставити і розв'язувати проблеми, самостійно здобувати і використовувати інформацію, виявляє власне ставлення до неї. Розвиває свої обдарування і нахили. |