Виступ на батьківських зборах
«Булінг. Шкільна травля»
Мета:ознайомити батьків з поняттям, формами та видамибулінгу; формувати нетерпимість до проявів агресії, розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; виховувати почуття емпатії та переживання до дитини, яка зазнає насильства.
Доброго дня, шановні батьки! Ми радівітати вас у нашій школі. Хто з батьків не мріє,щобйогодитинавиросланайрозумнішою, найвродливішою, найсильнішою, найдобрішою і наймужнішою, хто не сподівається, що люди поважатимутьсиначидоньку за працьовитість і знаннясправи, за вихованість. Одним словом, ми мріємо про всебічнудосконалість наших дітей.
Знаєте скільки коштує людина? Ось скільки коштуєте ви самі, ваші діти? За підрахунками одного вченого, – не більше 5 доларів. Він склав вартість металів у тій кількості, що знаходяться у нашому організмі, вартість води, якої є найбільше у нашому тілі, додав незначну кількість дорогоцінних сумішок, підсумував, і ось вийшло, що ми з вами фактично нічого не варті.
Такеповідомленняхоч-кого обурить. Але самеу такому відношенні до життяінших і криється причина насильства.
Сьогодні серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми один до одного. Останніми роками визнано поширення такого явища, як шкільний булінг. Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітей. Найчастіше боулінг відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі його нема. Це може бути шкільний двір, коридори, роздягальні, вбиральні, сходи, спортивні майданчики. Найчастіше дитина піддається знущанням і поза територією школи, наприклад на шляху до дому, а також у соціальних мережах.
Небезпека чекає нас в інтернеті навіть у звичайних, на наш погляд, життєвих ситуаціях. Один із прикладів такої проблеми - кібербулінг. Це досить нове поняття для нашої країни, воно прийшло до нас із Заходу разом із чатами і соціальними мережами. Кібербулінг небезпечний не менше, ніж знущання у звичному розумінні. І зачіпає ця проблема не лише дітей та підлітків (безпосередніх учасників), а йдорослих, які повинні підтримувати і допомагати своїм дітям у такій ситуаціїта запобігати можливості залякування. Для того щоб запобігти проблемі кібербулінгу, батькам і нам з Вами змалечку потрібно навчитись безпечно використовувати комп’ютер, інтернет та інші інформаційно-комунікаційні технології.
Найчастіше жертвами булінгу стають діти, які мають:
- фізичні вади – погано чують, носять окуляри, фізично слабкі;
- відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні діти»);
- деякі захворювання: заїкання, порушення мовлення, порушення письма;
- особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, тривожні;
- слабо розвинені гігієнічні навички (носять брудні речі, мають неприємний запах);
- обдарованість, видатні досягнення.
Форми та види булінгу
Найпоширенішими формами булінгу є:
- образливі дії або жести, наприклад, плювки;
- словесні образи, глузування, погрози;
- відмова від спілкування, ігнорування;
- вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви;
- приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету, поширення чуток і пліток;
- фізичне насилля (штовхання, викручування рук, підніжки).
Види булінгу можна об’єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) та електронного (кібербулінг) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.
Як батькам упоратися з булінгом.
Якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу, то скажіть їй:
- Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя);
- Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись про допомогу);
- Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося);
- Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).
Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи.
Тожшановні батьки! Усвідомте: насилля починається в серці й розумі; спосібдійвизначається способом мислення. Перегляньтеспосібжиттявашоїродини. Встановітьсуворубатьківськузаборону на перегляд насильницьких сцен у фільмах та комп’ютернихіграх. А щобця заборона буласприйнятадітьми з розумінням, то можепочнемо з самих себе? І ще, не підштовхуйтедітейвирішуватисвоїпроблеми за принципом «з вовкамижити, по вовчомувити». Ви ж не хочетесаміжитисередвовків, якимиможуть стати власнідітиповідношенню до вас?
Якщо ж ми навчимосяпо-справжньомулюбити наших дітей та мудро виявлятитурботу про їхнємайбутнє, то й дітивіддячать нам любов’ю та турботою.
Пам’ятка для батьків
1. Діти – основа сім’ї. У процесівихованнявраховуйтеіндивідуальніособливостірозвиткудитини.
2. Не ображайте, не бийте, не принижуйтедитину. Пам’ятайте, навчання – церадість( негативніемоції не сприяють засвоєннюматеріалу, вбиваютьбажаннявчитися). Криком винічого не зміните.
3.Знайдіть час длябесіди з дитиною. Під час спілкування не реагуйтебурхливо, не засуджуйте, а будьте тактовними, толерантними у вираженнісвоїхсуджень, думок. Намагайтесяконтролювати режим дня дитини.
5. Дитина – цецілийсвіт, сприймайтеїї як ціліснуособистість, дорослулюдину, яка маєсвої права ( на навчання, відпочиноктощо ) і певніобов’язки (вчитися, дотримуватись правил для учнів).
6. Якщовипомітили, що у дитини «важкий» період, тодіпідтримайтеїї.
7.Не віддаляйтедитинувід себе – знайдіть час поговорити, зрозуміти, згадати себе в їївіці, допоможіть, якщопотрібно, лагіднимдобрим словом.
8. Приймайте та любітьдитину такою, якою вона є.