Виступ на батьківських зборах
«Булінг. Шкільна травля»
Мета:ознайомити батьків з поняттям, формами та видамибулінгу; формувати нетерпимість до проявів агресії, розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; виховувати почуття емпатії та переживання до дитини, яка зазнає насильства.
Доброго дня, шановні батьки! Ми радівітати вас у нашій школі. Хто з батьків не мріє,щобйогодитинавиросланайрозумнішою, найвродливішою, найсильнішою, найдобрішою і наймужнішою, хто не сподівається, що люди поважатимутьсиначидоньку за працьовитість і знаннясправи, за вихованість. Одним словом, ми мріємо про всебічнудосконалість наших дітей.
Знаєте скільки коштує людина? Ось скільки коштуєте ви самі, ваші діти? За підрахунками одного вченого, – не більше 5 доларів. Він склав вартість металів у тій кількості, що знаходяться у нашому організмі, вартість води, якої є найбільше у нашому тілі, додав незначну кількість дорогоцінних сумішок, підсумував, і ось вийшло, що ми з вами фактично нічого не варті.
Такеповідомленняхоч-кого обурить. Але самеу такому відношенні до життяінших і криється причина насильства.
Сьогодні серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми один до одного. Останніми роками визнано поширення такого явища, як шкільний булінг. Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітей. Найчастіше боулінг відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі його нема. Це може бути шкільний двір, коридори, роздягальні, вбиральні, сходи, спортивні майданчики. Найчастіше дитина піддається знущанням і поза територією школи, наприклад на шляху до дому, а також у соціальних мережах.
Небезпека чекає нас в інтернеті навіть у звичайних, на наш погляд, життєвих ситуаціях. Один із прикладів такої проблеми - кібербулінг. Це досить нове поняття для нашої країни, воно прийшло до нас із Заходу разом із чатами і соціальними мережами. Кібербулінг небезпечний не менше, ніж знущання у звичному розумінні. І зачіпає ця проблема не лише дітей та підлітків (безпосередніх учасників), а йдорослих, які повинні підтримувати і допомагати своїм дітям у такій ситуаціїта запобігати можливості залякування. Для того щоб запобігти проблемі кібербулінгу, батькам і нам з Вами змалечку потрібно навчитись безпечно використовувати комп’ютер, інтернет та інші інформаційно-комунікаційні технології.
Найчастіше жертвами булінгу стають діти, які мають:
- фізичні вади – погано чують, носять окуляри, фізично слабкі;
- відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні діти»);
- деякі захворювання: заїкання, порушення мовлення, порушення письма;
- особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, тривожні;
- слабо розвинені гігієнічні навички (носять брудні речі, мають неприємний запах);
- обдарованість, видатні досягнення.
Форми та види булінгу
Найпоширенішими формами булінгу є:
- образливі дії або жести, наприклад, плювки;
- словесні образи, глузування, погрози;
- відмова від спілкування, ігнорування;
- вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви;
- приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету, поширення чуток і пліток;
- фізичне насилля (штовхання, викручування рук, підніжки).
Види булінгу можна об’єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) та електронного (кібербулінг) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.
Як батькам упоратися з булінгом.
Якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу, то скажіть їй:
- Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя);
- Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись про допомогу);
- Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося);
- Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).
Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи.
Тожшановні батьки! Усвідомте: насилля починається в серці й розумі; спосібдійвизначається способом мислення. Перегляньтеспосібжиттявашоїродини. Встановітьсуворубатьківськузаборону на перегляд насильницьких сцен у фільмах та комп’ютернихіграх. А щобця заборона буласприйнятадітьми з розумінням, то можепочнемо з самих себе? І ще, не підштовхуйтедітейвирішуватисвоїпроблеми за принципом «з вовкамижити, по вовчомувити». Ви ж не хочетесаміжитисередвовків, якимиможуть стати власнідітиповідношенню до вас?
Якщо ж ми навчимосяпо-справжньомулюбити наших дітей та мудро виявлятитурботу про їхнємайбутнє, то й дітивіддячать нам любов’ю та турботою.
Пам’ятка для батьків
1. Діти – основа сім’ї. У процесівихованнявраховуйтеіндивідуальніособливостірозвиткудитини.
2. Не ображайте, не бийте, не принижуйтедитину. Пам’ятайте, навчання – церадість( негативніемоції не сприяють засвоєннюматеріалу, вбиваютьбажаннявчитися). Криком винічого не зміните.
3.Знайдіть час длябесіди з дитиною. Під час спілкування не реагуйтебурхливо, не засуджуйте, а будьте тактовними, толерантними у вираженнісвоїхсуджень, думок. Намагайтесяконтролювати режим дня дитини.
5. Дитина – цецілийсвіт, сприймайтеїї як ціліснуособистість, дорослулюдину, яка маєсвої права ( на навчання, відпочиноктощо ) і певніобов’язки (вчитися, дотримуватись правил для учнів).
6. Якщовипомітили, що у дитини «важкий» період, тодіпідтримайтеїї.
7.Не віддаляйтедитинувід себе – знайдіть час поговорити, зрозуміти, згадати себе в їївіці, допоможіть, якщопотрібно, лагіднимдобрим словом.
8. Приймайте та любітьдитину такою, якою вона є.
Тренінгове заняття «Які ми батьки?»
Прочитайте варіанти типових дій батьків у взаємодії з дитиною. Дайте відповідь на кожне з них: «так» або «ні». Якщо вам незрозуміле твердження, поставте «?».
- Відштовхуєте дитину від фортепіано, тому що вона не перестає стукати по клавішам, хоч ви їй не раз казали, що не любите галас.
- Хвалите дитину за те, що вона завжди встигає повернутись додому до вечері.
- Висміюєте 6-річну дитину за те, що вона в гостях погано веде себе за столом.
- Хвалите підлітка, помітивши, що він читає корисні книги.
- Наказуєте дитину за вживання нецензурних слів.
- Заохочуєте дитину за те, що вона увесь тиждень без нагадування чистила зуби перед сном.
- Змушуєте дитину вибачитись перед іншою дитиною, з якою вона погано поводилася.
- Хвалите дитину, коли вона не забуває, що пообіцяла дочекатись вас у школі.
- Не дозволяєте дитині вийти з-за столу, поки вона не з’їсть все, що лежить у неї на тарілці.
- Домовляєтесь з дочкою, що вона буде приймати душ кожний вечір, і якщо вона протягом місяця не пропустить жодного дня, ви обіцяєте їй нагороду.
- Наказуєте дитину, якщо «зловили» її на брехні.
- Пропонуєте сину-підлітку певну нагороду, якщо він змінить зачіску.
- Покараєте дитину, якщо вона візьме без дозволу гроші.
- Пообіцяєте дочці виконати її прохання, якщо вона не буде зловживати косметикою.
- Будете наполягати на тому, щоб ваша дитина прочитала віршик, якщо про це попросять гості.
- Пообіцяєте дитині те, що йому дуже хочеться за умови, що вона буде щодня сидіти за фортепіано не менше години.
- Будете втримувати дворічну дитину на горшку доти, поки вона не зробить свої справи, хоча дитина намагається встати.
- Домовляєтесь з дитиною, що вона заробить деяку нагороду, якщо буде регулярно прибирати у квартирі.
- Покараєте дитину, якщо вона, незважаючи на заборону, буде їсти солодке і бутерброди між основними прийомами їжі.
- Обіцяєте доньці нагороду за умови, що вона завжди буде вчасно приходити додому після побачень.
- Покараєте дитину за те, що вона не прибрала безлад у своїй кімнаті.
- Встановите систему нагород для того, щоб ваша дочка менше розмовляла по телефону.
- Посмієтесь над дитиною із-за того, що вона зламала чи зіпсувала дорогу іграшку.
- Обіцяєте нагороду своїй 13-річній дочці, якщо вона не буде палити.
- Караєте або висміюєте дитину, якщо вона говорить щось, що вам не подобається.
- Обіцяєте дитині нагороду, якщо вона буде наполегливо навчатись, щоб виправити оцінки за півріччя.
- Забороняєте дитині приносити до зали нові іграшки, якщо їх там уже занадто багато.
- Кажете своїй дочці, що вона вас дуже порадувала, коли обрала для дружби хлопця, який викликає у вас довіру.
- Змушуєте дитину прибрати за собою, якщо вона випадково забруднила їжею килим.
- Кажете дочці, що вона хороша дівчинка, пропонуєте їй нагороду, якщо вона спокійно сидить, поки ви її розчісуєте.
- Караєте дитину за те, що грається у своїй кімнаті, хоча за режимом вона вже давно має спати.
- Встановлюєте систему заохочень для дитини, якщо вона регулярно буде мити руки перед їжею.
- Зупиняєте дитину, або караєте її, якщо вона торкається своїх геніталій.
- Встановлюєте систему нагород для дитини, якщо вона швидко збирається в школу.
- Караєте дітей, або лаєте, якщо вони з криками намагаються забрати один в одного іграшку.
- Хвалите дитину за те, що вона не плаче, коли їй не вдалось наполягти на своєму, коли вона ображена.
- Погрожуєте покаранням дитині за те, що вона відмовляється виконувати доручення після того, як ви нагадували їй про це.
- Обіцяєте купити дочці щось з того, що їй подобається, якщо вона не забруднить плаття на святковій вечері.
- Наказуєте дитину, якщо вона хапає сусідку за спідницю, і вона збентежена із-за цього.
- Пропонуєте дитині грошову винагороду, якщо вона завершить навчальний рік без поганих оцінок.
Аналіз результатів.
- Спочатку підрахуйте всі «так» за непарні твердження (1,3,5 і т.д).
- Підрахуйте «так» за парні твердження (2,4,6 і т.д.)
- Підрахуйте, скільки «так» ви отримали в цілому.
Непарні «так». Отримана сума свідчить, наскільки часто ви використовуєте покарання і погрози, щоб контролювати поведінку дитини, нав’язувати їй свої способи подолання проблеми.
0-5 – дуже рідко.
6-10 – іноді.
11-15 – часто.
16-20 – дуже часто.
Парні «так». Отримана сума свідчить, наскільки часто ви використовуєте заохочення і нагороди, щоб контролювати поведінку дитини, нав’язувати їй свої способи подолання проблеми.
0-5 – дуже рідко.
6-10 – іноді.
11-15 – часто.
16-20 – дуже часто.
Загальна кількість «так»:
0-10 – ви не застосовуєте авторитарні методи
11-20 – ви іноді застосуєте авторитарні методи.
21-30 – у вас нахил до авторитарності.
31-40 – ви авторитарні.